Опубліковано: 2007.10.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Дікштейн

ОЙ, ЛЕТІЛИ ЛЕЛЕЧЕНЬКИ...

                               Космонавту Павлу Поповичу

Ой, летіли лелеченьки, летіли низенько...
Ой, летіли й клекотіли, пам’ятаєш, ненько,
Як благав маленький хлопчик: «Ой, ти пташко мила,
Кинь же мені пір’їночку, зроблю собі крила...

Вже добігався доволі стежками в долині,
Зроблю крила й літатиму, де зіроньки сині...»
Як хотів, то так і сталось: крильцята за спинку,
Та й поволі — вище вгору... «Ой, куди ж ти, синку?

Ой ти, хлопчику, куди ж ти, — зітхає матуся...»
«Не лякайтесь, ненько мила, я ж не розіб’юся!»
Ой, летіли лелеченьки, кожне — як горобчик...
Чи вони такі маленькі, чи я вже не хлопчик?

Ще є сила, ще є крила, хоч сивіє пір’я,
Ще й зірки зриваю з неба, — вже ціле сузір’я!
А заплющу тільки очі: хатинки далекі…
Та дитинство… де у небі клекочуть лелеки...
1980
5 жовтня
© Григорій Дікштейн
© музика: Григорій Дікштейн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7731/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives