Опубліковано: 2007.10.04
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Євгенія Більченко

Мария Магдалина

Было много разного от века:
Приходили, уходили, жгли...
Я в тебе любила человека –
А не Человека всей земли.

Растерялась – косы распустила,
А хотела обтереть – душой.
Давеча я Господа просила:
«Обойди его!» – не обошел.

Понимаю: Будущность Планеты.
Не ропщу: недаром ведь – умна.
Спрашивала Бога: «Где ты? Где ты?» –
Мне в ответ молчала тишина.

Сколько у Тебя на свете вотчин?
Я Тебя любила в том году,
Когда дети у Тебя совочек
Отобрали на мою беду.

Я была тогда Твоею Мамой:
Быть – слюду сцеловывать со щек.
Обнимаешь – мне и горя мало:
Обними, пожалуйста, еще!

Обними – и выйди на дорогу.
За порогом – страшная верста.
Я в тебе одном любила Бога –
Потому и сделалась чиста.
2007
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7742/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives