Опубліковано: 2007.10.05
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Більченко

Родина

Моему дорогому городу Станиславу
На вербе распустились – котики.
На майдане тишайшем – готика.
Притаившись, застыла ратуша.
Тает дождик каемкой радужной.

Мимо – зонтики. Мимо – дамочки.
Я к костелу прижмусь, как к мамочке.
Я такая ж  – худая, голая
И с таким же поляцким гонором.

Говорочком гортанным улица
Над старинным крыльцом сутулится.
В ней Станислав Потоцкий – ропотом.
Кофе с медом стоит – нетронутый.

Небо низкое – ниже некуда –
На кавьярни спустило невод свой.
Кофе с медом стоит – нетронутый:
Я вернусь к тебе, моя Родина!

Только жди.
                       
2006
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7756/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives