Опубліковано: 2007.10.05
Поетичний розділ: Філософська лірика

Тетяна Аінова

СОБЛАЗН

Этой боли хватило бы мир накормить.
Этой крови хватило бы свет заклеймить.
Просто кожу сними – помани – и корми
новый свет – красный свет – на невинной крови.

Жажду жизни ничем, кроме смерти, нельзя
утолить – и припасть к сокровенным корням.
Потому, животом своим нежным скользя,
будто нерка на нерест, по острым камням,

забывай высоту, презирай имена,
остывай и уже не по-рыбьи молчи.
Эта боль будет больше блеснувшего нам
сонным солнцем и мигами молний в ночи.
2002
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7759/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives