Опубліковано: 2007.10.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Оксана Доріченко

Витребеньки луни

Луна ковтає твої слова.
Скажи: «Кохаю!»- доносить: «Ха!»
З образи тьмариться голова...
Назвеш «серденьком» -
дійде лиш «день»...
Не дождеш ласки, помреш з туги.
Бо мовиш «ніжність» -
почують - «ніж».
Мо, розійтися?-
Бо слово «геть»
Ген донесе без змін,
Хоч круть, хоч верть...
2007
Київ
© Оксана Доріченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7787/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives