Опубліковано: 2007.10.08
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Леонід Борозєнцев

***

Стихи, как змеи, меняют кожу,
С каждым годом уходят всё дальше,
Теряя смыслов заветную ношу,
Надрывы сгладив бескровной фальшью.

Облетают с беспомощных чувств, как листья,
Меркнут под вспышками вновь приходящих,
И в ночь взлетая холодной искрой,
С опаской смотрят на стол и ящик.
1998
© Леонід Борозєнцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7801/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives