Опубліковано: 2007.10.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Дікштейн

ДАВАЙ, БРАТ, ПОПЕНЯЕМ НА СУДЬБУ...

Давай, брат, попеняем на судьбу,
поплачем о её несовершенстве,
о дураках, живущих во блаженстве,
о мудрецах, блаженных во гробу.
О крае обцелованых вождей,
где в реках, что ни рыбка, — то пиранья…
Живу, шалея от непониманья,
казалось бы, таких простых вещей!
Мы молоты метали и серпы,
пред пошлостью сегодня бисер мечем…
Оправдываться незачем и нечем,
гол и король, и мальчик из толпы…
Скажи, кому нужны игра ума
и смысла потаенные глубины?
Но, видит Бог, мы все-таки любимы,
хоть поняты не многими весьма…
Давай рванём рубахи на груди…
Пусть даже мы костями где-то ляжем,
играючи докажем с эпатажем,
ещё не вечер, что-то впереди!
И ежели с горы — то кувырком,
а с ярмарки, так тоже не в убытке…
Не с мелочью какой: иголки, нитки,
а с песенкою, в шляпе и верхом!
1997
декабрь
© Григорій Дікштейн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7838/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives