Опубліковано: 2007.10.12
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Микола Ширяєв

По поводу амбразуры

А рифма? А рифма осталась забыта.
Ее я не помню. Ее, говорят, и не надо.
Ее не заметят, а лучшие люди, а вы то
Вообще не заметите мыслей моих звездопада.

Нас скоро забудут. Спасаться безумно и глупо.
И жизнь занесет нас то временем, то-таки снегом.
Была ли эпоха, творенье, творящая группа?
Сперва – только альфу, потом занесет и омегу.

Ни сдаться, ни скрыться! От времени с торфом не скрыться.
Мы сгинем навеки – пространство во времени! – сгинем.
Уже и сейчас мы, как бабка, сидим у корытца,
Уже обсуждаем, что старятся наши богини.

Но все так и надобно, и обижаться напрасно.
А если расстроился кто-то, то скажем, что сдуру.
Вперед до упора, пока провидение даст нам.
Ни шагу на месте. Вперед – и собой амбразуру.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7874/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives