Опубліковано: 2007.10.12
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Александр Пономарев

***

Когда на Троичном Совете
В святой любви и тишине,
В Своём сиянии и свете,
Господь решил сойти вовне –

ОН рёк: «Кого пошлем на муки?
И кто пойдет туда для Нас?».
И Сын простер над миром руки,
Когда настал последний час.

И се – душа моя готова.
И зарождается во мне
Животрепещущее Слово
В последней – крестной – глубине.
2007
© Александр Пономарев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7881/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives