Опубліковано: 2007.10.23
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Олександр Товберг

Зачастую, напрасно стремиться к концу

Зачастую, напрасно стремиться к концу

Зачастую, напрасно стремиться к концу,
И в контрастах не видно оттенков.
Даже красная-красная кровь по лицу –
Не сюжет, а лишь мелкая темка.

Пусть ты умер и сгнил, но пока что живёшь
И в потомках и в душах народных,
Но цена твоих подвигов – ломаный грош,
Если есть миллионы голодных.

Пусть кого-то другого посадят на трон,
Обещаньями сыты по горло, -
Подождут – и убьют, и рассеются вон –
Ненасытные, жадные орды.

Хочешь что-то сказать? Нет, теперь помолчи,
Ни к чему разговоры о благе.
Лучше спрячься, беги – слышишь – точат мечи
Для кровавых восстаний бродяги?!

1994;  2005
2007
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8084/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives