Опубліковано: 2007.10.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Лазарєва

Облава

Ночь распахнула двери
В сумрачный коридор,
Выползли дети-звери
Из неуютных нор.
Чуточку потемнее —
Было бы в самый раз,
Небо до звезд краснеет —
Стыдно ему за нас.
Эй, трепещи, округа!
Впрочем, живи пока…
Я ведь не зря подруга
Нашего вожака.
Пусть поцелуи с кровью,
Вместо признаний — мат,
Зверской своей любовью
Сводишь меня с ума.
Есть, говорят, иная —
Сказки все это, ложь.
Нет, я другой не знаю.
Прячу в кармане нож.
Взгляд из-под челки длинной…
Хочешь, весь мир — к ногам?
Ночь выгибает спину,
Прячется по углам.
Сколько дышать осталось,
И не по нам ли звон?
Взвесьте мне счастья малость,
Счастья на миллион!
Мы ведь сюда другими,
Розовыми пришли.
Просто не долюбили
Нас… В городской  пыли
Не выживают розы,
Лютики не цветут.
Жизнь — без цензуры проза,
Каждый вершит свой суд.
Следом дурная слава,
Словно бездомный пес.
Эй, берегись, облава!
Времени нет для слез.
Не дописали роли
Нам до седых волос.
Черпаю силу в боли —
Где только что взялось?
В темный мирок подвала
Ломится яркий свет…
Падая, целовала
Губы твои в ответ.
Нет, умирать не скучно,
Если щекой к щеке.
Струйка ползет беззвучно
Змейкою по руке…
2006
п. Октябрьский
© Олена Лазарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8124/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives