Опубліковано: 2006.10.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Гордейко

***

Прости меня, мама
За то, что ты плачешь
За то, что обманом
Ты слезы не прячешь

За то, что твой голос
Вдруг в плач переходит
Осыпался колос
И солнце заходит

Прости меня, мама
За что – сама знаешь
Что с нами так мало
Ты вместе бываешь

Прости меня, мама
За капли на окнах
Ах, если б ты знала
Что я тоже мокну

Прости меня, мама
И мне одиноко
Пусть выведет к храму
Нас вместе дорога

Прости меня, мама
За слезы под старость
Прости – пока время
Прощенья осталось...
2005
Минск
© Володимир Гордейко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/814/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives