Опубліковано: 2007.10.27
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Вотчина Иоанна

Налетело время хмурить брови.
Всякий всяк и всякому черед,
И пророк, подобно птице, ловит
Настроенье этих желтых вод.

Час приходит. Их заслуг и отчеств
Каково вдыхать смертельный яд?
И о воплощении пророчеств
Фарисеи слушать не хотят.

И хотя надежных правил нету,
Дважды в реку не дано войти
Иоанну. В качестве ответа
Опустели водные пути.

Приговор властителя: “Повинен.
Хорошо, но много говоришь”.
Что смотреть ходили вы в пустыню?
Там теперь волнуется камыш.
2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8210/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives