* * * Щасливий той, хто прощати вміє. А той святий, хто не має приводу. А в мене серце червоним змієм Пульсує в пам’ять пожовклі привиди.
Ми всі приречені на прощення Вогнем небесним, вогнем священним, Сакральним словом, а не брехнею. А вибачаю (іду на страту) Вогненнооку земну Астарту, Що крок утримує на порозі Від Аполлона до Гіменея.