Опубліковано: 2007.11.07
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Більченко

Не-патриотическое



Свою страну – без воплей и без воя,
Забыв про поэтическую грусть
О вишенках, как правило любое,
Учить по буквам, то есть – наизусть.

Не трогая вселенского удела,
Не загрузая в мировой тоске,
Не мудрствуя лукаво, делать дело
На собственном ничтожном пятачке.

Свою страну, с  ее кромешным адом,
Принять как есть, не подливая мед.
Шевченко нет, зато шевченкиада
Своим упорством мертвого возьмет.

Хотя, дай Бог... Пусть чем-то, но поднимем
Останки дома, догоревший хлам.
Свою страну – не как туристы снимок –
Любить, как любят Соломонов храм.

И пусть его уже не существует
(«Уже» ассоциирует «еще»).
Свою страну, как соль еще живую,
Стирать у Бога с обнаженных щек.
2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8450/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives