Poezia.ORG - Поезія та авторська пісня України : Та жінка сон, а може мрія

Опубліковано: 2007.11.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ольга Гура

Жінка епохи Відродження

Та жінка сон, а може - мрія,
В очах - чи усмішка, чи біль?
Таємна туга і надія,
І порох літ, і смуток миль...
Свята незайманість дитинства
І мудра сивина віків,
То сподівання материнства
І подвиг славний вояків...
Серед зими весну навіє,
Заступить раптом від біди,
Хтось скаже: то ж душа-Марія,
Що йде нізвідки в нікуди.
Та жінка сон, а може - вія,
Всміхнеться дивно й піде геть,
Ти скажеш: то була Марія,
Та де ж? Нема. Лиш ніч...
І смерть?
...Жінка епохи Відродження,
Усмішка світ заворожує,
Стежка усипана рожами
Жінці епохи Відродження...
І не свята, й не зурочена:
Просто з епохи Відродження.
Просто для щастя народжена
Жінка епохи Відродження...

2007

Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8460/

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
2003-2008 © Poezia.ORG, archives