Опубліковано: 2007.11.09
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Анна Долгарєва

***

               Плачет Русь протяжным сквозняком
                         о своем несбывшемся мужчине…
                                            Сергей Отводенко


Ветер,
     и сентябрь,
            и тишина.
Озеро
    меж Богом и дорогой.
Что теперь осталось вспоминать,
чтобы помолчать еще немного?

В озере – чернильная вода.
Слишком много –
               ветра, ветра, ветра…
Только память значит иногда
больше, чем сама любовь,
                              наверное.

Подставляй улыбку небесам.
Что принять – то примем все покорно.
Синий ветер листья разбросал
по озерной глади беспризорной.

Все случилось, что уже могло,
в сказке недосказанной и куцей.
Что же так печально и тепло
хочется в плечо твое уткнуться?

И осталось – малость переждать,
слушая шуршанье сухостоя…
Что же так прозрачна и чиста
дымка над сиреневой водою?
2007
© Анна Долгарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8463/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives