Опубліковано: 2007.11.10
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Євгенія Більченко

Пасха.



... Я вытащила всех цыплят
Из-под колес автомобиля:
Они сидели ровно в ряд,
Как будто бы живыми были.

Хваталось солнце за рукав,
И тучи висли не у дел;
И в память лез последний кадр:
Как на меня шофер глядел.

В природе, пойманной весной,
Творилось бешеное что-то;
И только у меня одной
От почек началась блевота.

И я плашмя упала в ров,
В сырую вспаханную землю:
Веками всасывая кровь,
Она убийства не приемлет.

Праматерь, сердце, ты во мгле!
Твои сады цветут в огне!
... Ходил Пресветлый по земле,
И вдруг приблизился ко мне,

И, бросив удивленный взгляд,
Сказал два слова и затих –
И я увидела цыплят,
Как одуванчики, – живых.
2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8476/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives