Опубліковано: 2007.11.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Сироватський

Арбатский мотив

Когда судьба шагнула в незапертую дверь,
мы, право, в суете не разобрали.
К огню она подсела, а мы, как и теперь,
все спорили, все пели, как дышали.

И спорам воспаленным, и песенкам любви
Господь внимал, качая головою.
Потом простер ладони, и нас благословил,
и поднял над промокшею Москвою.

Москва слезам не верит, а верит лишь крылам,
распахнутым доверчиво навстречу.
Здесь музыка густая с ненастьем пополам
все плещется, и плещет нам на плечи.

От века век свинцовей, и горше во сто крат,
а все же в этой северной державе
мы можем приземлиться на будничный Арбат,
и встретить ненароком Окуджаву.


2003
© Віктор Сироватський
© музика: Віктор Сироватський
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8530/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives