Опубліковано: 2007.11.12
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Аліна Остафійчук

АПОКАЛИПСИС ПОЗДНЕЙ ОСЕНИ

Вырывая деревья с корнем,
ветер хлещет в лицо земли.
И пощечиной крепкой - холод
вырывается из груди
неба. Двери с петель срывая,
и людей – из уютных гнезд,
осень мечется – как шальная
птица горечи Алконост.
И бурлят, оседая в горле,
городов сквозняки, шипит
растревоженный вихрь Горгоны
мнится чем-то нелепым – штиль.
И встает на дыбы сознанье,
крыши сыпятся как горох.
Раскроенными небесами,
дробью града играет бог.
Ночь раздавлена и разбита,
пешки спрятались по домам.
В дамки месяц выходит. Сито
поздней осени сеет мрак.
И на фоне кровавой драмы
своеволья семи ветров
профиль всадников миру явлен
уходящих в последний бой.
2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8545/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives