Опубліковано: 2007.11.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Гура

Дріб’язок слів дзеленчить в кишені

***
Дріб’язок слів дзеленчить в кишені,
Закотилося сонце з підмосток неба,
Ти одколи моєю став мішенню,
Я відтоді рахую дні від тебе…

Ти забрав мої сни і навіть весни,
Ти – кінець і початок моєї ери,
Будь розп’ятий, але молю, воскресни -
Головний герою моїх містерій!

Я слова розсипатиму, як монети,
Тільки  ти – не жебрак, щоб їх збирати.
Вони пахнуть солодко, трохи – медом
І дзвенять, наче храми, безбожно-свято.

Я слова розсипатиму, наче квіти,
Тільки ти – не Бог, щоб по них ступати.
Вони дишуть ніжністю, трохи – вітром…
Я ніколи тебе не стомлюсь чекати…
2006
м. Малин
© Ольга Гура
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8549/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives