Опубліковано: 2007.11.13
Поетичний розділ: Філософська лірика

Борис Васільєв-Пальм

***

Ничто до срока не случается
И всё запаздывает малость…
Я не успел ещё отчаяться,
Как ветка зрелости сломалась.

Плоды посыпались горохом
На все Земли черыре стороны,
Но хорошо ли это, плохо ль –
Лишь совы ведают да вороны.

А соловей не облюбует
Невзгодой сломанную ветку.
Над ней студёный ветер дует,
Качая гибели отметку.

Однако, если приглядеться,-
Из-под коры на месте слома
Зачаток почки взглядом детства
На мир взирает так знакомо.

Порой весенней что-то снова
Навстречу солнцу устремится.
Пусть это будет только слово,-
От слов иных сияют лица!
2007
© Борис Васільєв-Пальм
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8576/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives