Опубліковано: 2007.11.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Гура

Ну хто тобі сказав, що я слабка?

Ну хто тобі сказав, що я слабка?
Тендітна зовні, та в стремлінні – сильна,
Дивись, як пробиваюсь крізь асфальт –
Тоненька, світу віддана билина…

Хто обманув тебе, що я німа?
Ти ж чув, як струни трав перебирала,
І як із рос-перлин (малі – дарма)
Вилузувались сонячні хорали?

Поглянь, який довкола дивний світ,
Хто вигадав, що ніби ми – не пара?
Хоч я вогонь, ти – вистужений лід –
Чи спорить лютня з мудрістю ситара?

Ну хто тобі сказав, що я слабка?
Така лиш зовні,  в прагненні – могутня,
Я щовесни розколюю асфальт,
Щоб трав бриніла виструрнчена лютня…

2006
м. Малин
© Ольга Гура
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8654/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives