Опубліковано: 2007.11.18
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Колокол звонит

Все это было блажь и полный бред:
Я тщился мир, в борьбе его утробной,
Не причесать, не вылечить от бед,
Но сделать хоть чуть-чуть жизнеспособней.

И колокол звонит. Звонит по ком?!
И проклятая мысль сочится тонко,
Что я своим словесным молоком
Выкармливаю дохлого котенка.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8690/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives