Юлiя Берeжко-КамiнськаСтудентка Валізи ставлю на слизькім пероні. Вугіллям пахнуть поїздів стрічки. До вас, батьки, протягую долоні! Сльоза зірветься з сірої зіниці, Затопить очі, і залишить сум В обіймах батька, матері, сестриці. Уже позаду сесія зимова, Закінчились консерви й сухарі... Є тільки ви й схвильована розмова... Як чисто в хаті! Пахне пиріжками, Цвітуть в моїй кімнаті калачі, Лежать листи, пов’язані стрічками. А на полиці, над книжками всіма – Нова ікона, поруч із Христом – Святий Наумій з мудрими очима...
|
2000 © Юлiя Берeжко-Камiнська |