Опубліковано: 2007.11.19
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Я давно не писала віршів.
Я давно не стрічала ранків.
На побачення навіть не вийшла,
Що мені призначала осінь.
За вікном моїм клен прощався,
Посилаючи листя у вікна.
За вікном моїм дощ просився
До нагрітої літом хати.
Я не чула останньої пісні,
Що звучала в холоднім небі,
Наче крик на усю планету,
Крик людських безкрилих сердець...
Я давно не писала віршів,
Й наче ниточка враз обірвалась,
Що в’язала незмірний всесвіт
І малесеньке серце моє.
      
2002
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8716/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives