Опубліковано: 2007.11.19
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Наш час напружений, як екзамен.
Наш час тривожний – виття вовчиці.
Та ті, хто будуть колись із нами
Вже піднімають до сонця лиця.

Наш час глизявий -  забите тісто,
І кожен, в нього вступивши, грузне.
В передсвітанні засліпло місто
Й колись від ночі цієї лусне.

Це час свободи від уз сумління.
Давай, яви свою самобутність!
Тоді, коли оптом купляють правління,
Кожен свою проявляє сутність.

Та той, хто знає, що він не здасться,
Нехай душі відкриває штори -
Сприймати надособисте щастя,
Сприймати надособисте горе.
2003
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8718/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives