Опубліковано: 2007.11.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Горіло сонце.
Всесвіт повнивсь димом.
Горіло сонце, як горять святі, -
Фатально, мовчки, страшно й неспалимо...

На цей вогонь злетілися планети,
Замерзлі руки зорі простягли.
Горіло сонце, як горять поети,
Коли серця їх вирвані із мли.

Горіло сонце як найвища жертва
Нічого не благаючи навзамін.
А у ставки дивився місяць мертвий
І сяйвом замиловувавсь своїм.
   
2003
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8721/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives