Опубліковано: 2007.11.20
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ксана Коваленко

В саду расходящихся тропок


В моем саду расходящихся тропок
Нет камней,
Которым снится, что они бабочки…
Только бабочки, спящие на лету
И думающие, что они - камни.
Не думай здесь громко,
Не трогай пальцами мою тишину –
Она зазвенит хрустально и минорно,
А эти таволговые пестрянки, траурницы
Нимфы, гарпии и махаоны
Засыплют тебя каменным обвалом,
Окончательно поверив сну,
Что их махровые, бархатные, горностаевые тела
Стали базальтовыми и мраморными…

молчи и слушай, как сонно летит над тобой,
распластавшись по воздуху,
чья-то душа
в перламутровых пятнах
и темных прожилках.
молчи и молись, чтобы она не проснулась…

17.11.07
2007
© Ксана Коваленко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8737/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives