Опубліковано: 2006.10.23
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Роман Коляда

***

Мій ліс росте на крилах скаженого метелика,
Який весняним вихором летить крізь галактику вогнищ,
де давно догорають страчені ілюзії.
Я лісовик, я пан туманів у нетрях вібрацій шаленства.

Мій ліс росте на крилах метелика, який знає як стати драконом
І тому щомиті вмирає від тягаря цієї солодкої ваги.
Я – непритомний вітер в кронах дерев, що розкинулися над прірвою
Ніким не мріяних мрій і небажаних бажань.

Мій ліс росте на крилах тіні метелика, якого давно немає.
А я колись бачив ту гусінь, яка стала землею обітованою для мого лісу,
Вона була страшенно самотня. Одна в порожнечі своїх мрій про небо.

Я не знав, що мій ліс, коли виросте, стане сходинками
на веселку різнокольорових примар,
серед яких не буде жодної, схожої на реальність.
2005
Київ
© Роман Коляда
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/878/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives