Опубліковано: 2007.11.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

***

Воспоминание

... И ты сидел, цедил коньяк и говорил:
«Ты нежный ангел. Ослепляют блики крыл.
Я – грязь и мрак. А ты светла, как Божий храм.
Ты так чиста и так желанна грешным нам!
Я знаю: я в твоей судьбе, как в горле ком.
Ты столько лет подряд мечтала о таком,
Который с дождиком и с радугой знаком,
А получила мою крепкую кровать.
Я не могу тебе ни звезд, ни неба дать...»
И лоб потел. И пальцы шли. Туда-сюда.
Ты думал, я тебя начну разубеждать? –
Напрасно...
2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8880/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives