Опубліковано: 2007.11.26
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Олена Пашук

немає

навчіть мене говорити
і я самотужки побудую
Вавілонську вежу

хочу сказати сонцю
щоб не спало на правому боці
бо проґавить той момент
як дівчата на поле будуть йти
дощі жати

хочу сказати річці
щоб не бігала по гострих камінцях
бо як поріже п’яти
то не зможе у Вербну неділю
до церкви сходити

зате я завжди
зможу сказати коханому
що у нього з-під сорочки
серце просвічується
2007
Луцьк
© Олена Пашук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8892/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives