Роман Коляда***Н.К. Мої двері не замкнені, але без ключа не зайдеш. Твої двері навпроти, та не знає ніхто наших меж, чи б"ються серці в унісон у баштах сторожових веж, чи ключ своїх брам чи двері - у храм, чи дзвони небесні - нам? За тінню своєю постеж, піди за собою по стеж- ках, стоптаних мріями дуж про безмеж- жя, ключ від незамкнених істин ми. Істинами між нами світитимуть сонця спасенних душ. Чимдуж побіжи і постукай в мої двері незамкнені, куди без ключа не зайдеш. |
2007 Львів © Роман Коляда |