Опубліковано: 2007.11.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Кабанов

***

* * * *

Мухаммед-бей раскуривал кальян
и выдыхая, бормотал кому-то:
Ни Господа, ни инопланетян -
повсюду одиночество и смута.

А вдалеке, на самой кромке дня,
который пахнет перезревшей сливой,
вытаскивал Каштанку из огня
один поэт и повар молчаливый.

И я пролил за родину кагор,
лаская твое ветреное тело,
читал кардиограмму крымских гор,
прощал врагов, и сердце не болело.

Под небом из богемского стекла,
вот так и жили мы на самом деле,
лишь иногда – земля из глаз текла,
и волны под ковчегом шелестели.
2007
© Олександр Кабанов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8960/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives