Опубліковано: 2007.11.27
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Марина Ковальчук

ТЕАТР АБСУРДУ

маленька дівчинка
ніжками босими
стоптала ряст
у душі
на дні якої
розпустилася перша
незаймана квітка
кохання

* * *

біль стих
перекотиполе думок
забути все
насправді?
місячне сяйво
у віконцях очей
не вірю...
які ж вони холодні!
2006
© Марина Ковальчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8965/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives