Юлiя Берeжко-КамiнськаСпекаЯ удома була одна. Борщ наспівував, зріла каша, Чашка дзенькнула розписна... Я сьогодні була за старшу. Все гаразд, все в порядку, втім – На душі в мене щось неладно. Чую – квітка кричить надсадно Листям в’ялим своїм. І не в силах терпіти муки – Сонце дужче пече від перцю – Посилала все ультразвуки, Щоб мого дотяглися серця. Я з кімнати іду в кімнату, На балкон, в коридор, веранду. Ви пробачте мене, трояндо, Усім листям своїм лапатим. І троянда хлебта, як кішка, Прохолоду з блідого глека. І здалось, від її задишки Відступила за вікна спека.
|
2007 © Юлiя Берeжко-Камiнська |