Опубліковано: 2007.12.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Оксана Гундер

***

гени в сонця
мабуть ще язичницькі
ще капища ростуть
на кожному городі

а це дитя
нікому не обіцяне
тихенько скиглить
в материнськім лоні

вже й бузьки
прилетіли автостопом
і осідлали кожну
непорочну хату
навчили сонце
вишивати хрестиком
весну і лоба

а те дитя
нікому не обіцяне
почне пасти
зелених коників
й на ніч зникати
доки сонце
знов не розцвіте
і не помолиться
припавши коліньми
до землі
де щовечора
запалюються мільярди
ембріонів
нікому не обіцяних
у лампочках


2007
© Оксана Гундер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9076/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives