Опубліковано: 2007.12.03
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

Зітхаю я

Зітхаю я-- століття вже минуло,
І молодість моя тепер-- минуле,
І два брати мої, ріднесенькі брати
Із вічністю давно-давно уже на "ти".

Зітхаю я-- минуло вже століття.
А вітер під вікном хитає вишням віття,
І сніг лапатий гоне навскоси.
Душа ж моя тріпоче від краси.

А серце в грудях б"ється, радіє молоде.
І сивина у скронях біліє де-не-де.
Але ж засмучено і тяжко я зітхаю:
Бо віка смерть-- моє вигнання з раю.
2001
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9112/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives