Опубліковано: 2007.12.04
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Анатолій Мельник

ПАМЯТИ ПУШКИНА

По России метет и метет метель.
На опушке ждет вековая ель.
А вокруг березы,да вдали осины,
Опускают руки, тяжко горбят спины.
И ложится снег белым пухом гладко,
И в такой постели умирать несладко.

И течет река подо льдом глубоко...
А судьба крестом метит жизни сроки.
Имя той реки из былин, из сказки:
Горя черный цвет, черней черной краски.
Снег же бел да чист. На душе же гадко.
Даже за любовь умирать несладко.

И дождалась ель на своей опушке:
У реки Дантес, а под ней то Пушкин!
Предрешен судьбой здесь исход дуэли:
Обагрился снег у подножья ели...
Как старуха-смерть на поэтов падка!
Как в рассвете лет умирать несладко.
1999
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9169/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives