Опубліковано: 2007.12.06
Поетичний розділ: Сонети

Анатолій Мельник

***

Вікно, та скорішу кіконце,
Але ж у життя, у вир.
У вирій, де дощ і сонце,
Де марево синіх гір.

Вікно у маленьке місто
В намисті зелених віт,
В бурхливім кипінні листя,
Віконце моє у світ.

Віконце моє єдине,
А погляд на волю лине,
Кімната-- неначе мур.

У відчаї і печалі,
Відкриє віконце далі--
І думка летить, як щур!
2002
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9199/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives