Опубліковано: 2007.12.06
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Банальний лютий. Сірий – до нестями.
Коти, ворони, авітаміноз...
Тремтять від вітру нестабільні рами,
Лоскоче ребра ясенам мороз.

Весна в утробі. Їй все тільки сниться.
Та сон пройде, як марево. Зате
Із промінцем озимої пшениці
Вона у наших душах проросте.

І бризне сонце своїм соком в вічі,
І скинуть води крижаних божків.
Як вам, берези, будуть шати личить,
Як земле, ти, зустрінеш юність злив!

І бачу я, як радісна теплінь ця.
І бачу я, як сповнений ідей
І ти. Життям наповнений по вінця
Ідеш в ясних мереживах алей.
2003
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9210/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives