Опубліковано: 2007.12.06
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Окно

Ощутить Бога можно не иначе, как через душу Другого...  П.Флоренский

Душа, которая одна.
Душа, которая не знает.
Читает на страницах знаки.
Вдыхает воздух из Окна.

Следит, до судорог в руках
Вжимаясь грудью в подоконник,
Как небом, словно на иконе,
Плывут седые облака.

Ее соперник – ум больной:
Плетет свои дурные сети,
Переминает все на свете,
Натужно спорит с тишиной.

Родится вывод, как петля, –
Долг, безысходность, нервность, гордость.
Растает снег – и очень голой
Окажется внизу земля.

Но вырастет трава, поверь,
И вновь себя заставит слушать...
Душа вторую встретит душу –
И обе выйдут через Дверь.
2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9217/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives