Опубліковано: 2007.12.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Володимир Пучков

ОТМЕЛЬ

Утром лежишь, золотая от сна,
свежая, нежная...
Ты мне насквозь, до песчинки, ясна,
отмель прибрежная.

Илом летучим вспухают следы,
стайка щекочется.
Завтра достигну глубокой воды,
нынче - не хочется.

Чиркнет пунктиром по глади голыш...
Хоть бы не отняли
чуткую пустошь, слепящую тишь
утренней отмели!
1980
Николаев
© Володимир Пучков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9229/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives