Опубліковано: 2007.12.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

***

Что ж так осень выглядит устало?
Выпал снег и тает, не спеша.
В поисках вселенского начала
Истомилась чуткая душа.
Бродит ветер, тени поднимая,
Мёртвых листьев нарушая сон.
До конца себя не понимая,
Прошлое глядит со всех сторон.
В мире этом время бесконечно.
Где начало скучных серых дней?
Снег растаял. Жизнь так быстротечна.
После смерти вспомнить бы о ней.

2007
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9252/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives