Опубліковано: 2007.12.10
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Зинаїда Дудченко

***


Идут, идут осенние дожди,
Такая философская погода.
От твоего ухода и прихода
Ничто уж не волнуется в груди.

И если ты уходишь – уходи.
Я погрущу, наверное, полгода,
Но забурлят подпочвенные воды,
И от весны мне новой не уйти.

Был прожит день, а сколько впереди?
И в эту реку стоит окунуться.
Хоть нам к истоку больше не вернуться:
Уходишь ты, но ведь и я в пути.
2005
© Зинаїда Дудченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9276/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives