Опубліковано: 2007.12.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Зинаїда Дудченко

О свободе



Лепесток и чашелистик,
Выходя из цветоложа,
Верят, что идут к свободе, –
В этом прелесть заблуждений.
И, свободны от рожденья,
Мы глядим, как солнце светит,
Как играют светотени,
Ни каком-то повороте
Забываем непреложность,
Суть земного тяготенья.
Так опасно заиграться
Находящимся в полете
И свободное паденье
Станет вовсе несвободным,
И теченем подводным
Станет ваше самомненье

Если только не случится
В этой жизни все напротив.
2007
© Зинаїда Дудченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9277/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives