Опубліковано: 2007.12.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгеній Бараннік

ПУТНИК

ПУТНИК                          

Как  одинокий  путник    Душа  стремится  к  свету.

Ромашки,  незабудки,   конечно  ближе  к  лету.

А  мне  как  зимний  холод,  отчаянье  завыло.

Ты  находился  вдоволь,   Душа  твоя  остыла.

                  ®  И  на  рассвете, дня  я  уйду,  сыт  и  пьян
                     
                       Там  где  лесной  бурьян, воздух  чист, воздух  прян  

                       И  на  рассвете  дня,  я  уйду  сыт  и  пьян.

                       Там  где  лесной  бурьян, воздух  чист  и  прян.

Вокруг  трава  по  пояс,  полет  воспоминаний.

И  чей  то  нежный  голос,  мне  ваш  напоминает.

Но  молодость  как  птица,  давно  сложила  крылья.


Журавль  или  синица  в  моей  дороге  пыльной.

®

Осенняя  прохлада  и  август   на  исходе.

Ты  для  меня  отрада - ненастная  погода.

Душевная  обитель  потерянная  где-то

Ненастная  погода   желтеющего  лета.

®
2007
г.Рубежное, Луганской области
© Євгеній Бараннік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9303/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives