Опубліковано: 2007.12.11
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгеній Бараннік

ДОМБАЙ

ДОМБАЙ                                

Среди  горных  вершин, серебристый  туман

А  внизу  зеленеющий  Рай.

Сколько  раз  мне  казалось,  что  это  обман.

Ах,  какой  удивительный  край.

Здесь  канатной  дороги  невидимый  след,

Обжигающий  горный  загар.

Здесь  и  радость  побед,  и  горечь  потерь,

И  восточный  веселый  базар.

                   ®  Живи  Домбай,  мне  хочется  сказать,
                       
                       Цвети  Домбай  как  горные  цветы.

                       Как  Теберда  бегут  года,

                       Что  может  быть  прекраснее,  чем  ты.

Там  где  каменных  глыб  одинокая  тень,

Горы  тайну  хранят  о  былом.

О  слезах  и  страданиях  прожитых  дней,

Вспоминает  старик  за  столом.

Как  народ  увозили  с  родимой  Земли,

И  прикладами  гнали  обоз.

Но  традиции  предков  в  себе  сохранив,

Всё  стерпел  как  мужчина  без  слез.

1993
© Євгеній Бараннік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9304/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives