Опубліковано: 2007.12.12
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

***

Если с души пропащей снять только верхний пласт,
Хлынет пространство в душу, то что не видит глаз,
Музыкой дивной звуки душу заполонят,
Выйдут друзья из мрака, станут шеренгой в ряд.
Мир воцарится в мире, будет доступней рай,
Станет родным до боли этот убогий край,
Сложит свои доспехи, сделав навстречу шаг,
Старый непримиримый самый коварный враг.

Если с души пропащей пласт только верхний снять,
Время рекой неспешной вдруг повернется вспять,
Утро заполнит душу радостной новизной,
Станет прохладой утра этот проклятый зной,
Детское счастье жизни душу вдруг озарит,
Канет в пучину баржа с грузом могильных плит.

Если с души пропащей снять только верхний пласт,
Тело утратит разом всю над душою власть.
Крылья душа расправит, ветер подует вслед,
Больше не будет в мире горя войны и бед,
Больше не будет в мире тюрем и лагерей...
Ну-ка скобли от грязи душу свою скорей!
2004
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9342/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives