Сніг злітає на небо. Я сьогодня помер. Мабуть Богу так треба, Що звільнив від химер Мою грішную душу, Розум стомлений мій... Я волію, я мушу Відштовхнуться від вій І поринуть угору, Тіло ж кличе пітьма, Там майбутнє-- учора, Там назавжди зима.
Сніг злітає на небо, Спомин падає вниз... Є у Бога потреба, І душа моя-- лист.